"Гречка" любить читати. Тому вчора в Обласній науковій бібліотеці імені Д.Чижевського знайомилась з київською письменницею Євою Шателей. Авторка займала призові місця у конкурсах „Смолоскип” і „Гранослов”, а нас відвідала з першою своєю книгою – збіркою російськомовних поезії "Людное место".

Презентація книги вже відбулася у Львові, Харкові, Черкасах, Славутичі, Дніпропетровську. 20 травня з нею познайомились Кіровоградці, а сьогодні вона вже в Донецьку.
Дівчина пояснила:
- Поезією я професійно не займаюсь. Просто пишу вірші з чотирьох років і не можу зупинитись. Мої вірші про все: про погане, хороше. Це як щоденник, ЖЖ. Книга "Людное место" про мене, про життя, про кохання, звичайно. Це своєрідна антологія – потроху від кожного шматочка життя.
Авторка читала вірші, відповідала на запитання і запитувала глядачів. Здавалась дуже відкритою. Проте сама вважає, що навпаки, в якийсь молент "закрилась", а тепер все життя боротиметься, щоб колись стати абсолютно відкритою як дитина:
- У віршах все дуже завуальовано. Тобто непосвячені люди нічого такого там страшного не прочитають, а знайомі і так все знають, тому я не боюсь.
Хамські репліки в мою сторону пропускаю повз вуха. Але якщо дійсно підмічають, щось важливе, я розчаровуюсь, але беру на замітку.
Звісно, можна було придбати й саму книгу. Ціна в 5 гривень є якщо не символічою, то вже точно загальнодоступною:
- Заробляти віршами на хліб, мабуть, ніколи не буде реально. Я вчасно не отримала вищу освіту і за підрахунками мала 15 різних професій: няня, праювала в центрі мистецтва, сторожем працювало, продавала оптом взуття в Москві на Лужніках, вантажником, перекладала. Одного разу я їздила з психологами, працівниками соціальних служб по різних містах України й читала лекції про здоровий спосіб життя. А зараз нарешті вирішила повчитись. Довго вибирала й думала. Ну от, тепер мені ще два роки залишилось – буду магістром соціальної роботи, - розповіла Єва.
Цікаво, що поетеса свідомо не долучала до збірки вірші в яких є образи вина. Вважає, що таким чином її твори опосередковано можуть агітувати за вживання алкоголю, а вона б цього не хотіла.
Кидаються в око й картинки в оформленні книги. Їх автор – Олексій Пустовойтов – не може залишитись поза увагою.
Проте "Гречка", погоджується з поетесою, що у віршах головними є слова і зміст, тому пропонує вам поезію, що особливо сподобалась. Особливо у вигляді пісні: 

у меня невидимая борода
в нее вплетены мои города
золотые, красивые, сплошь из кремлей
под тяжестью бороды склонилась к земле
голова
у меня невиданная голова
ее вместительность дьяволова
в ней помещается всякая ерунда
в ней помещаются все мои города
и тогда
вечер приходит ночь огни
окна, окна. глаза, голоса
идут по невидимым волосам
але, але, говорите, слушаю
вас слушают уши
самые лучшие
пронто, пронто, очень просто
идут до самых ушей невидимые провода
растут у самых ушей невидимые провода
из них состоит моя борода
в которой невидимые города