Пошук

Календар

«  Березень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Наше опитування

Накращий відпочинок взимку
Всього відповідей: 17

Міні-чат

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ДеПо Василь Шкляр журнали Монастирище Інгул літо наплічник концерт весняний галас гайдамаки гуляйгород мотор ролла вечірка домівка нбб. Акція Мазепа НББ капише намет відчинено зачинено Микола Вороний Андрія архів Варіант 14-20 Дискотека вулиці Настя Шкода Вітер століть Кому вниз книга Ірина Фаріон дербі міліція Сестри Тельнюк 1 червня Ігор Індило Андрій Середа Червона рута-2011 Василь Бондар Різдво Новий рік Монотипія духу флешмоб В’ячеслав Шкода Стусове коло мандрівка Гаївки Великдень Гречка прапор Івана Купала поезія Фотовиставка Книжковий форум видавців Львів книжки Відчинено-зачинено Антонич-фест акустична музика Монотипія INTRO Надія є! Злодійська балка Кіно Ку-Раж Холодний Яр національні інтереси голосування закон Єлисаветград Златопіль національний характер парад День пам’яті законопроект музика МІСТО Влада козацтво Ніч музеїв Музей бібліотека Ева Шателей війна звезда вільний бій перейменування вулиця Калініна дисидент Зустріч Квіти на скелях Кіровоград виставка Андрій Ліпатов книжка акція протесту Кіровоград у пелюшках захисники дерев мистецтво
Головна » 2009 » Березень » 16 » 65 хвилин життя


00:40
65 хвилин життя
Кіровоградська прем’єра режисерського дебюту Олександра Жовни, стрічки під назвою «Маленьке життя», відбулася 31 жовтня у кінотеатрі «Зоряний».

Олександр Жовна

Подія зібрала в приміщенні кінотеатру чималу глядацьку аудиторію. Вочевидь, сама постать Олександра Жовни та його творчість є таким собі предметом гордості кіровоградців: що не кажіть, а представники культури й мистецтва, родом з Кіровоградщини, не кожен день є ньюзмейкерами більш-менш загальнонаціонального масштабу.
Як би там не було, вихід кожної української стрічки українською мовою, з українським сюжетом і з українськими акторами таки є подією з тих, яку не може пропустити той, кого хоч якоюсь мірою цікавить культурне життя країни. Не змогли пропустити її й кіровоградські енбебе. Рівно о 15.40, тобто на час початку показу, наша компанія в майже повному складі зайняла свої місця в залі й була готова до споглядання фільму. Пропонуємо такий собі звіт у довільній формі про наш культурний відпочинок.

Публіка:
крім вже згаданих енбебе, у кінозалі було помічено викладачів КДПУ, цілу купу журналістів місцевих (а може, й не тільки) ЗМІ, моїх шкільних вчительок української мови й літератури, а ще художників і поетів. Чомусь всі ці милі люди сіли далеко від нас, а поруч з нами посідали якісь школярі, які час від часу сміялися з якихось зрозумілих їм одним причин й постійно світили своїми мобілками.

До і після:
власне показові передував виступ самого режисера, себто Жовни, а також осіб, причетних по створення фільму. Загалом йшлося про нелегкі умови фільмування стрічки, її фестивальну долю та спонсорську щедрість. В кінці свого слова Олександр Жовна висловив надію на те, що стрічка «можливо, сподобається і вам». Тобто нам, глядачам.
Після показу режисер представив виконавців ролей фільму, зокрема, виконавця головної ролі – Кирила Сосніцького; власне, «маленьке життя» саме втіленого ним персонажа – Пилипка – і стало предметом зображення фільму. У житті Кирило чомусь виявився ще меншим і худішим, ніж його зморений голодом герой.
Вже у фойє Олександр Жовна поспілкувався з пресою і шанувальниками його творчості. Кілька наших енбебе отримали навіть автографи на чорно-жовто-червоних збірках оповідань Жовни «Експеримент» (насправді, в моєму житті траплялося не так багато людей, які не мали у своїй бібліотеці саме цього видання саме цієї збірочки).

Кіно:
У тій самій збірочці чорно-жовто-червоних тонів «Експеримент» є оповідання «Маленьке життя», у якому йдеться про хлопчика-сироту Пилипка, якого, після смерті матері, забирають жити до себе в монастир добрі ченці. Там, у монастирі, Пилипок долучається до таїнства писання ікон і навіть сам виявляє незвичні для свого віку малярські здібності. Одного разу хлопчик захотів помогти хворій дівчинці, яку привіз до монастиря її батько. Пилипок намалював ікону святого Пантелеймона і щоночі ходив до вікна келії, де лежала дівчинка, щоб, притиснувши образок до шибки, просити в святого допомоги й одужання. Під час цих зимових нічних походів Пилипок занедужав і невдовзі помер. Натомість дівчинка одужала і покинула монастир. А коли через багато років колись дівчинка, а тепер молода панночка, приїхала до монастиря знов, то їй розповіли історію про маленького хлопчика, який так щиро хотів їй допомогти.
Саме за сюжетом цього оповідання й був написаний сценарій до фільму. У стрічці знялася ледь не вся родина режисера: дружина, донька (у ролі хворої дівчинки) й сам Жовна (у ролі її батька).
Безумовно, сама стрічка, тривалістю 65 хвилин, сповнена добра й світла, попри звичні для некомерційного українського кіно тони. Любов до ближнього, сила віри й саможертовність – ось ті ідеали, утвердження яких можна назвати головною ідеєю фільму. Однак, попри всю благородність сюжету та ідеї, сучасний глядач навряд чи знайде в стрічці щось справді нове й оригінальне. На моє глибоке переконання, неможна головною силою фільму (та й будь-якого твору) робити сам лише глибоко гуманістичний зміст! Це ж не соціальне кіно, а камерна, інтимна історія, а такі фільми потребують значно тоншого володіння зображальним мистецтвом. І якщо в оповіданні деталі (як-от холодна рука померлої мами чи голубі очі дівчинки) набувають особливо пронизливого сенсу, то це ще не означає, що ця пронизливість автоматично перекинеться й на екран.

Замість висновків:
Наша компанія, сповнившись світлих думок, безумовно, не пожалкувала за тією годиною з хвостиком, проведеною в атмосфері унікального синтезу ароматів мистецтва й поп-корну. А от висновок, мабуть, все-таки можна зробити й більш конкретний: знімати й показувати, і чим більше, тим краще. Можливо, через кілька років перестануть сприймати кіно виключно як засіб духовного вдосконалення, а ще й, бодай незначною мірою, як самодостатнє мистецтво зображення в русі.

Ярослава Стець
Переглядів: 904 | Додав: 482 | Теги: Олександр Жовна | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0