«Українська повстанська армія: Історія нескорених» - відкриття виставки під такою назвою відбулося 17 березня в Кіровоградському обласному художньому музеї. Пересувна виставка є частиною масштабного проекту, присвяченого оприлюдненню розсекречених архівних документів. Кіровоград – 19-е за рахунком місто, в якому експонуватиметься виставка.
УПА мовою першоджерел
Підготували її співробітники Галузевого архіву Служби безпеки України та Центру дослідження визвольного руху за сприяння Українського інституту національної пам’яті. Розказати історію Української повстанської армії мовою історичних першоджерел – таке першочергове завдання ставили перед собою організатори виставки. На 31 стенді розмістилося понад півтисячі фотографій та документів, пов’язаних з діяльністю ОУН та УПА. Кожен стенд висвітлює ту чи іншу сторінку діяльності визвольного руху. Так, у фотографіях і документах розповідається про початки діяльності повстанців, про внутрішню структуру армії, керівні органи організації, особливості підготовки вояків та їх повсякденне життя. На стендах можна знайти інформацію про однострій повстанців та їх нагороди, добре налагоджену видавничу справу та унікальні повстанські «криївки».
В експозиції також представлені окремі стенди, матеріали для яких надав Державний архів у Кіровоградській області. Серед них – кримінальні справи та фотографії членів УПА, що діяли на Кіровоградщині.
В центральній Україні оунівці створювали Просвіти, каси взаємодопомоги, відкривали українські школи, видавали газети, всіляко підтримували українців.
Збирались оунівці на вулиці Гоголя
В Олександрівському та Знамянському районах лишилися живими учасники відомої Холодноярівської республіки, які відразу включилися в роботу націоналістичного підпілля. Під час роботи над виставкою вперше знайшли документальні підтвердження зв’язків підпілля з Юрієм Горліс-Горським, автором книги «Холодний яр», який на той час збирав матеріали для видання своєї другої книги.
Вдалося знайти і документальні підтвердження нових сторінок з біографії відомого оунівця, одного з чотирьох керівників УПА захід, Степана Глібова. Виявляється, у 1942 і 1943 році він перебуває на Кіровоградщині. Спочатку в тодішньому Піщанобрідському районі, пізніше - створює групи УПА в Олександрівському районі. Будучи одним з керівників підпіллям цілого регіону, неодноразово зустрічається з Василем Куком.
На відкриття виставки запросили і членів УПА. Один з них, Володимир Караташ, був зв’язковим загону УПА, який діяв на території Голованіського району Кіровоградської області. З вуст колишнього політв’язня Миколи Ковальчука прозвучав унікальний комплімент працівникам СБУ, які і організували виставку: «Гордий, що там такі хлопці працюють».
Фальсифікації комуністів
Перед відкриттям виставки біля художнього музею зібралися представники "лівих" сил кіровограда. Їхні акції протесту під час заходів на вшанування учасників визвольних змагань є вже традиційними. Озброївшись червоними прапорами, демонстрували перехожим власний варіант історії УПА в документах – саморобні стенди з різноманітними фотографіями часів воєнних дій.
До речі, на цих стендах є написи, які містять неправдиву інформацію, давно спростовану як українськими так і польськими істориками. Зокрема, на них розміщені фотокартки з підписами про те, що на них сфотографовані жертви упівців. Насправді ж, одна світлина зроблена у двадцятих роках минулого століття польськими слідчими, і на ньому зображені циганські діти, яких замордувала власна, божевільна матір, що довели польські науковці Аді Рутковській і Даріуш Стола у публікації на сторінках газети Rzeczpospolita 19 травня 2007.
На іншому стенді противників виставки - фото з книги Миколи Лебедя «УПА», виданої в Америці у 1946 році, на якій лежить упівець, вбитий червоними партизанами, а не навпаки, як стверджують кіровоградські комуністи.
Виставка «Українська повстанська армія: Історія нескорених» експонуватиметься з 17-го по 27-е березня 2009 року в художньому музеї. Побачити її можна подавши попередню заявку.
Різноманітні архівні матеріали можна знайти на офіційному сайт СБУ: www.ssu.gov.ua
Маргарита Димитрова,
Зоя Лебідь
|
