Фотовиставка «З літом на плечі» до Дня Незалежності України відкрилася в кіровоградському міському Будинку вчителя 25 серпня. В експозиції зібрані фотографії, зроблені учасниками кіровоградських осередків Національної скаутської організації України ПЛАСТ, дитячо-юнацького товариства «Січ» та громадського руху «Не будь байдужим!» під час їхнього літнього відпочинку.
Під час підготовки до фотовиставки ніхто з нас особливих надій на неї не покладав. Ну фотографії, ну виставка – нічого нового й особливого, все це вже було, і не один раз. Скоріше за все проведення заходу мало характер такого собі тренування: провести що-небудь, щоб, так би мовити, не втратити форму. Як виявилось, фотовиставка не тільки справилась із цією задачею, а ще й надала кілька приводів до роздумів, про які піде мова пізніше.

Отже, в Будинку вчителя два тижні експонуватимуться фотороботи, основне призначення яких – передати настрій літа й атмосферу активного літнього відпочинку. Всі фотографії було зроблено під час чи то таборів, мандрівних і стаціонарних, чи то мандрівок, чи то річкових сплавів. Частина знімків суто пейзажна, передає красу краєвидів різних куточків України: від Монастирища, що в Устинівському районі Кіровоградської області, до Карпатських гір. Частина фотографії виствітлює різні миті мандрівного й таборового життя: ранкові вставання, відкриття дня, заняття, прогулянки з наплечниками. Всі світлини дуже різні, об’єднує їх лише молодість, літній настрій, жага до життя, любов до природи й пригод – все те, що притаманне кожній молодій людині й те, потреба в чому так гостро відчувається саме влітку.

Під кожною фотографією замість підписів – чистий листочок. На ньому можна лишати свої коментарі, емоції, будь-які враження, викликанні зображеним на фотографії. Таким чином кожен з відвідувачів може стати своєрідним співавтором виставки.








Попри всю здавалося б неоригінальність самої ідеї фотовиставки, захід, тим не менш, породив у мізках його організазаторів кілька ідей. Наприклад, чому б кожен сезон не закінчувати отаким своєрідним «звітом про виконану роботу»? Кожен учасник тієї чи іншої громандської організації щороку кілька разів вибирається десь з міста на відпочинок, привозить купу цікавих фотографій і вражень. Або ж, лишаючись в місті, бере участь в організації тих чи інших заходів, так само маючи після того цікаві знімки. Це може стати гарною традицією – під кінець сезону робити такий собі фотофініш. Хоча б тому, що кожного разу розглядаючи фотографії зроблені під час відпочинку, ми переживаєм найяскравіші моменти нашого життя знов і знов, поліпшуючи собі настрій і додаючи сил для роботи.
Маргарита Димитрова
|