Поетичну збірку «Тройзілля» презентували 25 червня в бібліотеці імені Бойченка три молоді поетеси Кіровоградщини: Юлія Гладир, Любов Єременко та Надія Гармазій.
Надія Гармазій Юлія Гладир Любов Єременко
Видання збірки ініціювали Обласна спілка письмеників України на чолі з Василем Бондарем за сприяння обласного управління у справах сім’ї та молоді Кіровоградської ОДА. Як зазначив Василь Бондар, який виступив редактором видання, твори цих трьох поетес були відмічені на обласній нараді молодих літераторів. У всіх них вже є власні поетичні збірки, Юлія Гладир, Любов Єременко та Надія Гармазій неодноразово брали участь у різноманітних конкурсах та фестивалях, друкувалися в періодиці. Під однією обкладинкою з назвою «Тройзілля» вміщено інтимну лірику поетес
.
Заступник управління в справах сім’ї та молоді Віталій Останній запевняє, що держава зараз усіляко намагається підтримати творчі ініціативи молоді, результатом чого, власне, і є вихід збірки «Тройзілля». Ініціатива видання поетичної збірки належала обласній спілці письменників. Отже, результатом спільних дій офіційних структур три молоді поетеси отримали можливість видати свою поезію.
Натомість, наш сайт пам’ятає «дискусію» (http://nbbkir.at.ua/forum/5-2-1), що розгорнулася на нашому форумі з приводу того, хто і що заважає молодим кіровоградським поетам. Ми звернулися до однієї з авторок «Тройзілля» Надії Гармазій, з проханням поділитися своїм баченням ситуації: допомагають офіційні структури молодим літераторам чи заважають. Поетеса не є членом спілки, проте неодноразово з нею співпрацювала.
Надія Гармазій: «Особисто мені ніхто не заважає в моїй поетичній творчості. Хоча я проти вступу в різноманітні спілки, однак при розумному підході з боку керівництва спілок та поета результати їхньої співпраці можуть бути дуже позитивні. Кіровоградська спілка видає вже другу мою збірку і це цілковито їхня ініціатива. Тож мені особисто, подібні структури допомагають. Проте в Кіровоградській спілці є певні люди, які мають досить консервативні підходи. Я була свідком ситуації, коли патріотичну лірику, причому доволі слабку, сприйняли «на ура», тоді як інтимну лірику, набагато цікавішу, не сприйняли взагалі. Іноді суб’єктивізм цих окремих людей заступає демократію. Мені траплялося навіть чути рекомендації, що самеслід писати, але я таких речей не сприймаю. Однак, незважаючи на це, шляхи для молоді ніхто не перекриває».
Схоже, гарна поезія знайде шлях до читача в будь-якому випадку…
Щодо протирання монітора - то вам видніше - дивіться дірок не протріть :). Отож, хай ваше слово буде останнім - верхнім - бо ж ви - суцільний позитив (як ви, звісно, себе оцінюєте), хоча збоку скидається на трохи протилежне. Але то вже справа ваша. Живіть собі у своєму Кіровограді - за своїми писаними/неписаними літ. законами/незаконами і якщо вже дуже хочеться, то плагіатьте усе, що вам заманеться - ваша воля.
Хтосику, та будь ласка! Хочеться докалупуватися до дівчини - докалупуйтеся як зайнятися нічим. То як сліпий з німим говоре! Питання вичерпано! А побалакати - балакайте! Мені здавалося тут дорослі люди.. Щасти вам, але пам"ятайте, що будьякий негатив - емоція, слово, думка обов"язково вернеться в деситикратному розмері і саме тоді, коли ви найменьше того очикуєте! То ж марнуйте свій час, який міг би піти на написання нових творів, на творчі позитивні думки і дії.. І ще, протирайте монітор час від часу - яка не яка -РОБОТА!))
І ще, перепрошую. До того ж 482-го. А Олі то не стосується? Та зрештою, то стосується усіх письменників. І хай Вас не "харе". Давайте відберемо у Вас річ якусь, а потім скажемо: "Вибачте, так вийшло". І всі розведуть руками: що Ви хочете - вибачилися ж. Хотілося би подивитися, як би то Вас тоді "харило б".
У 37-му коменті 482-му не завадило би бути і чемнішим. Тим паче, як на мене, кожен має право висловити свою думку, а то так "ненавмисне" можна "перекатати" всю укр.літ., і не тільки укр. А може, то на Кіровоградщині така "свобода слова"... Перекатав-вибачився - та й усе ок. А от комусь свою думку висловити - то це вже дорівнює нарватися на хамство.
Це вже аж смішно, вам не здається? Як горохом об стіну. Багато людей, причому не регіонально обмежено, давно знають творчість Олени Пашук і Олі Ляснюк, а ви все ніяк не заспокоїтеся і не визнаєте. Таке враження, що Надійка цього наробила не тільки через свої нахабство і нелогічність, а й через підтримку отаких "доброзичливців". Знаєте, ще трохи — і я повірю, що це якась збочена рекламна кампанія контори, яка займається захистом авторських прав :))))))
Слухай, які проблеми? Та пофіг хто там і де і кому відомий! Я щасливий за всіх їх, але харе вже роздувати цю тему. то взагалі стосується зрештою лише Надійки і Оленки. Вимоги Оленчини задовільнили в повному обсязі(читай уважно коменти), то не колоти то всьо наново. Чи тобі подобається робити людям зле? Пропоную таки завершити обговорення і не бавитися в демократію.
Вельмишановна Віто! Скільки можна продовжувати цькування Наді? Ви почитайте всі попередні листи? Чи ви читати не вмієте й далі свого носа не бачите? Вам же сказано, що час уже з усим покінчити. Як можна не вірити щирим словам дівчини? Повірте, вона ні в чому не винна. Дивіться на себе - що ще ви зможете написати? А ви знову починаєте про плагіат. Не замикайте своїм незнанням ситуації це коло, яке от-от мало себе логічно завершити. Будьте розумні!
Надійко, відкинь усю ту свою патетику і не ганьбися, і так вже дров наламала. Швидше визнаєш, швидше це вляжеться і забудеться. Не хочеться даремно тратити час на цей, м'яко кажучи, нерозумний випадок, тому, вибачайте, але "сплагіачу" себе з іншого форуму:
Якось, коли я була маленькою, тато приніс із бібліотеки книжку з байками різних українських авторів. І так вони мені всі тоді сподобалися, що захотілося собі таке написати, аби то було моїм. Я набрала з однієї байки фраз-речень, зліпила їх у трошки іншій послідовності й пішла хвалитися татові, яку байку написала :) Він мене відразу розкусив, дуже присоромив і пояснив, що таке плагіат. І це так відклалося в голові, що й досі трохи ніяково стає, коли згадую. Шкода, що Надійка такого уроку не отримала, коли була маленькою: тоді він, мабуть, ефективніший, ну і 9-річній дитині таке вибачити точно легше, ніж дорослій людині.
P.S.: Поезію Олі та Оленки люблю і дуже давно знаю, і не я одна. А логіку Надійки зовсім не розумію %) І на що вона розраховувала? Порушення авторських прав — на поверхні. Такий собі надто немайстерний плагіат...
Володимир Курченко "Дівоча логіка кульгає" Так, Надіє. Твій одногрупник, який навчався грі на гітарі та віршуванню, запропонував твої вірші зі збірки "Готика" для аналізу. Так, ми їх обговорили, так, вони надихнули мене за кільканадцять хвилин написати кілька пародій. Я вже не пам'ятаю (це було кілька років тому), чи я його просив передати враження про твої твори та пародії, чи він принагідно тут зробив? Але, стоп! Якби враження про їх форму (а не зміст) було позитивне, чи ти настільки детально пам'ятала б цей факт взагалі? Яка різниця, як ти взнала думку про свої твори, чи хтось усно розповів, чи письмово, чи через друк? Чи особисто витратив час, шукаючи тебе (досі незнайому, до речі)? Чи не логічно? Навіть згідно не жіночої, а дівочої логіки? На мою думку, в світі мистецтва, літератури, всіх гуманітарних жанрів кожен має право не лише на власні думки, а й вільно їх висловлювати (як і зафіксовано в Конституції). Єдина умова, щоб ці думки мали фундамент і "думаючий" міг відповісти на питання: "ЧОМУ я так вважаю?" Відносно форми твоїх віршів я - відповім. Колись познайомимось. Відносно змісту, згідно законів етики не плутатимусь під ногами у Олени Пашук. P. S. То що, не тільки "Жіноча поезія рулить", а й "Дівоча логіка кульгає"?
Шановні читачи "ГРЕЧКИ". Мені здається, що всі крапки над "і" розставлено, то ж пропоную закрити цю тему (хоча ми і не на форумі). Не можу сказати, що хтось відчув якусть радість чи полегшення від усього того, але ситуація прояснилася (мені так здається). Оленко і Надійка, щиро вірю, що ви порозумієтеся і все це буде лишень спогадом. Ви обидві є талоновитими молодими людьми і все ваше життя, і тврче в тому ж числі, ще попереду! Щиро Вам вдячний за витримку і обопільне бажання порозумітися. Коли Ви маєте потребу зв"язатися між собою, то пишіть мені, або телефонуйте, я буду радий Вам допомогти. З повагою Валерій Лебідь (Хміль). Мої координати: nebebe@ukr.net телефони: 8 (066) 710 88 22, 8 (097) 955 45 69
Володимир Борисович! Стоп. Я ніколи і нікому не говорила про ваше ставлення як підле стосовне мене. Про суб'єктивізм у Вашому ставленні до мене мені дало змогу читання Ваших пародій на мої вірші. Звісно, я не образилася. Просто сприйняла це за якусь насмішку, оскільки суто для мене пародія - це ознака або захоплення, або ж це вказівка на певну недолугість. Тип паче, мені було не дуже приємно,що Ви передали ці пародії не мені особисто, скажімо на якомусь із засідань літоб'єднання, а через сторонню людину, переказавши і їй, що саме слід мені сказати. Крім того, на той момент я жодного разу Вас не бачила на власні очі, і тим паче не була знайома. Думаю, що Ви розумієте, що думки "незалежного спостерігача" скоріше є надуманими, ніж реальними. Принаймні, я сподіваюсь, що це так і є. Крім того, мені теж цікаво, хто той "незалежний". Дуже цікаво, оскільки я була достету впевнена, що це - мій колега, бо ж ця людина питала мене про роботу. Проте, як виявилося, мій колега абсолютно не свідомий у цій ситуації. p/s/На майбутнє маю до Вас прохання: у випадку якихось питань, звертайтесь до мене особисто, а не через моїх одногрупників. Буду рада.
